Вступ
Комунікативний підхід до навчання іноземним мовам є сьогодні методичним стандартом. Реалізація комунікативного підходу у навчальному процесі з іноземної мови означає, що формування іншомовних мовленнєвих навичок і умінь відбувається шляхом і завдяки здійсненню учнем іншомовної мовленнєвої діяльності. Іншими словами, оволодіння іншомовними засобами спілкування . Перш за все вивчення лексичного матеріалу спрямоване на їх практичне застосування у процесі спілкування. Оволодіння уміннями говоріння, аудіювання, читання та письма здійснюється шляхом реалізації цих видів мовленнєвої діяльності у процесі навчання в умовах, що моделюють ситуації реального спілкування [6,c.39].
Комунікативний підхід зумовлює цілі, принципи, зміст і методи навчання іноземних мов, а методи навчання, у свою чергу, реалізуються в методичних прийомах. Одним з найбільш ефективних і доцільних прийомів при роботі з учнями 5 класу є використання різних видів лексичних ігор, котрі розглядається у даній курсовій робот, що й визначає актуальність обраної теми.
Гра забезпечує невимушену обстановку, в якій учні є настільки винахідливими і жвавими, наскільки це можливо. Вони підсвідомо творять свою власну реальність. Таким чином, вони експериментують, використовуючи свої знання про реальний світ, і водночас розвивають здатність взаємодіяти з іншими людьми. Ця діяльність є захоплюючою. І входячи з усього вище сказаного, можна сказати що.
Метою даної курсової роботи є розкрити значення лексичних ігор на уроці англійської мови не тільки як засобу стимулювання процесу навчання, його оптимізації, але й як важливого аспекту психологічного комфорту і зняття розумової перенапруги учнів.
Предмет дослідження мого дослідження є лексичні ігри як засіб підвищення ефективності навчального процесу на уроках англійської мови у 5 класі.
Об’єкт дослідження: вплив гри на процес навчання і на процес формування знань, навичок, умінь.
Завдання курсової роботи:
• Обґрунтувати доцільність використання лексичних ігор на уроках англійської мови;
• Розглянути вікові особливості учнів, які необхідно враховувати при організації лексичних ігор;
• З'ясувати вимоги до лексичних ігор на уроці англійської мови;
• Розглянути структуру, етапи рольової гри, а також її місце у навчальному процесі;
• Розробити приклади лексичних ігор.
Методи дослідження. Для досягнення мети, розв’язання поставлених завдань, використано комплекс загальнонаукових методів:
- теоретичного рівня – аналіз, порівняння, абстрагування, конкретизація, узагальнення, класифікація, систематизація, схематизація;
- моделювання – застосовувалися для розроблення теоретичних засад дослідження;
- емпіричні методи дослідження – пряме та опосередковане спостереження, самоаналіз, педагогічний експеримент ;
- статистичне оброблення одержаних результатів – використовувалися для одержання фактичних даних щодо стану досліджуваної проблеми на практиці та кількісного і якісного аналізу проміжних показників і остаточних результатів експериментальної діяльності.
Розділ 1.Теоретичні засади використання лексичних ігор у процесі навчання іноземної мови
1.1.Гра та психологічні особливості
Гра — це заняття, що служить для розваги, відпочинку, спортивного змагання, також це моделювання ситуації з метою вироблення найбільш ефективних рішень. Навчання за допомогою гри — результат напружених пошуків і роздумів про те, як змусити учнів слухати на уроці, за допомогою різних засобів і методів запалити в їхніх очах допитливий вогник спраги знань. Навчання за допомогою гри — це спроба вчити світло, радісно, без примусу і надриву. Навіщо ж вчити з гіркими і марними сльозами тому, чому можна вивчитися з посмішкою? Якщо цікаво побудувати урок, корінь вчення може змінити свій смак і навіть викликати у дітей цілком здоровий апетит. Чи можливі щасливі обличчя на нудних уроках? Звичайно, ні, тільки шум, байдужість і постійні «окрики» вчителя. Психологами доведено, що знання засвоєні без інтересу, не забарвлені власним позитивним ставленням, емоціями, не стають корисними — це мертвий вантаж [5,с.3].
Для дітей гра, перш за все, захоплююче заняття. Цим — то вона і приваблює вчителів іноземної мови. Більш того, слабкий з мовної підготовки учень може стати першим у грі: відчуття рівності, атмосфера захопленості й радості, відчуття посильності завдань, подолання сором'язливості, що заважає вільно вживати в мові слова чужої мови благотворно позначаються на результатах навчання, непомітно засвоюється мовний матеріал [7,с.10].
Гра — це цікавий і ефективний метод навчання в організації навчальної діяльності учнів. Даний метод може використовуватися на будь-який ступені навчання. У середніх класах гри дітей стають більш різноманітними. Розвиток мови, достатній запас знань вихованців дозволяють педагогам формувати в них більш складні вміння в різних видах ігор: сюжетно-рольових, дидактичних, рухливих. Діти починають розрізняти характерні особливості кожного виду гри і використовувати у своїй діяльності відповідні ігрові способи і засоби [4,с.125].
Повноцінного розвитку гра дітей досягає лише тоді, коли вчитель систематично і цілеспрямовано формує цю діяльність, відпрацьовуючи всі її основні компоненти. Так при сюжетно-рольовій грі він виділяє для хлопців на тлі цілісного сюжету змісту і способів рольової взаємодії; в дидактичних іграх допомагає їм виділити і усвідомити правила, визначити послідовність дій і кінцевий результат, під час організації та проведення рухливих ігор знайомить зі змістом правил і вимог до ігрових дій, розкриває сенс ігровий символіки та функції ігрових атрибутів, допомагає оцінювати досягнення однолітків. Поряд з цим учитель керує і самостійними іграми дітей, обережно направляючи їх у потрібне русло за допомогою організації ігрового простору і спеціального підготовчого етапу гри.
У процесі гри вчитель іноді може взяти собі якусь роль, однак не головну, щоб гра не перетворилася в традиційну форму роботи під його керівництвом. Бажано, щоб соціальний статус цієї ролі допоміг би йому ненав'язливо спрямовувати мовне спілкування в групі.
Зазвичай вчитель бере собі ролі лише на початку, коли школярі ще не освоїли даний вид роботи. Надалі необхідність в цьому відпаде.
У процесі гри сильні учні допомагають слабким. Вчитель же керує процесом спілкування: підходить то до одного, то до іншого учня, який потребує допомоги, вносить необхідні корективи в роботу.
У ході гри учитель не виправляє помилки, а лише непомітно для учнів записує їх, щоб на наступному занятті обговорити найбільш типові [1,с.15].
Таким чином, гра є невід'ємною частиною навчальної діяльністю учнів.
1.2 Місце та функції ігрової діяльності у педагогічному процесі.
Ігрове навчання має глибоке історичне коріння. Відомо наскільки гра багатогранна, вона навчає, розвиває, виховує, соціалізує, розважає й дає відпочинок. Але історично одне з перших її завдань — навчання. Не викликає сумніву, що гра практично з перших моментів свого виникнення виступає як форма навчання, як первинна школа відтворення реальних практичних ситуацій з метою їх засвоєння. З метою вироблення необхідних людських рис, якостей, навичок і звичок, розвитку здібностей. Ще в давніх Афінах (VI-IV століття до н. э) пафос практики організованого виховання й навчання пронизував принцип змагання (агонистики). Діти, підлітки, юнаки постійно змагалися в гімнастиці, танцях, музиці, словесних суперечках, самостверджуючись і вигострюючи свої кращі якості. Тоді ж зародилися військові ігри-маневри, штабні навчання, розігрування "боїв". У Х столітті в школах серед методів навчання також популярні були змагання школярів, зокрема, у риториці. Рутинне навчання виглядало так: учитель читав, давав зразки тлумачення, відповідав на запитання, організовував дискусії. Учні вчилися цитувати на пам'ять, робити переказ, коментар, описи (экфрази), імпровізації (схеди) [14,с.15].
Особливу роль у сучасному становленні ігрового навчання зіграв стихійний розвиток ігротехнічного руху, що опирався в першу чергу на використання ділових ігор, які послужили основою розвитку великої групи методів навчання, що одержали назву методів активного навчання. Теоретично їх використання було обґрунтовано в ряді концепцій, у першу чергу в теорії активного навчання.
Перша ділова гра була розроблена й проведена М.М. Бирштейн у СРСР в 1932 році. Метод був підхоплений і відразу одержав визнання й бурхливий розвиток. Однак в 1938 році ділові ігри в СРСР були заборонені. Їхнє друге народження відбулося тільки в 1960-х рр., після того, як з'явилися перші ділові ігри в США (1956 р., Ч. Абт, К. Гринблат, Ф. Грій, Г. Грем, Г. Дюпюї, Р. Дьюк, Р. Прюдом і інші). Сьогодні в Росії, у США, в інших розвинених країнах немає такого навчального закладу, у якім не використовувалися б ділові ігри або ігрові методи навчання [9,с.25].
Психологічна теорія діяльності в рамках поглядів Л.С. Виготського[2] виділяє три основні види людської діяльності: трудову, ігрову й навчальну. Усі ці види тісно взаємозалежні між собою. Аналіз психолого-педагогічної літератури по теорії виникнення гри в цілому дозволяє представити спектр її призначення для розвитку й самореалізації учнів. Німецький психолог К. Гросс називає ігри початковою школою поведінки. Для нього, якими б зовнішніми або внутрішніми факторами не мотивувалися ігри, зміст їх саме в тому, щоб стати для учнів школою життя. Гра — об'єктивно-первинна стихійна школа, хаос, що надає дитині можливість ознайомлення із традиціями поведінки оточуючих його людей [8,c.25].
Слід зазначити, що К.Д. Ушинский, Дж. Сеяли, К. Бюллер розглядали гру як прояв уяви або фантазії, а А.І. Сикорский і Дж. Дьюи зв'язували гру з розвитком мислення. Поєднуючи їх погляди, стає ясно, що гра—це ряд певних здатностей, які можна представити в такий спосіб: сприйняття + пам'ять і мислення + уява [1,c.65].
Хочеться навести як приклад відомий вислів К.Д. Ушинского, який характеризує гру таким чином: "Дорослі можуть мати тільки один вплив на гру, не руйнуючи в ній характеру гри, а саме — постачанням матеріалу для будівель, якими вже самостійно займеться сама дитина. Але не варто думати, що цей матеріал увесь можна купити в іграшковій крамниці. Ви купите для дитини світлий і гарний будинок, а він зробить із нього в'язницю; ви купите для нього лялечки селян і селянок, а він вибудує їх у ряд солдатів; ви купите для нього гарненького хлопчика, а він стане його сікти; він буде переробляти й перебудовувати куплені вами іграшки не за їхнім значенням, а за тими елементами, які будуть вливатися в нього з навколишнього життя, — і от саме про цей матеріал повинні найбільше опікуватися вихователі" [14].
За визначенням М.Ф. Строніна, "гра — це вид діяльності в умовах ситуацій, спрямований на відтворення й засвоєння суспільного досвіду, в якому утворюється і вдосконалюється самоуправління поведінкою"[12].
Основна функція педагогічної діяльності полягає не просто в передачі знань, а в створенні проблемно-пізнавальних ситуацій і керуванні процесом пізнавальної діяльності учнів з обліком їх індивідуальних особливостей [11,c.150].
У людській практиці ігрова діяльність виконує наступні функції:
- розважальну (це основна функція гри — розважити, зробити приємність, надихнути, розбудити інтерес);
- комунікативну (освоєння діалектики спілкування);
- діагностичну (виявлення відхилень від нормативної поведінки, самопізнання в процесі гри);
- ігротерапевтичну (подолання різних труднощів, що виникають в інших видах життєдіяльності);
- самореалізації (прояв здатностей і прихованих можливостей);
- міжнаціональної комунікації (засвоєння єдиних для всіх
людей соціокультурних цінностей);
- соціалізації (включення в систему суспільних відносин);
- естетичну (насолода, яка від гри).
Якщо ж ми говоримо про ігрову діяльність у процесі навчання, то можна виділити наступні функції, представлені у вигляді схеми:
Схема 1.1
Розглянемо докладніше особливості всіх цих функцій:
Навчальна функція полягає в розвитку пам'яті, уваги, сприйняття інформації, розвитку загальноосвітніх умінь і навичок, а також вона сприяє розвитку навичок володіння іноземною мовою. Це означає, що гра — особливо організоване заняття, що вимагає напруги емоційних і розумових сил, а також уміння ухвалити рішення (як зробити, що сказати, як виграти і т.д.). Бажання розв'язати ці питання загострює розумову діяльність учнів, тобто гра таїть у собі багаті навчальні можливості.
Виховна функція полягає у вихованні такої якості як уважне, гуманне відношення до партнера по грі; також розвивається почуття взаємодопомоги й взаємопідтримки. Учнем вводяться фрази-кліше мовного етикету для імпровізації мовного звернення один до одного іноземною мовою, що допомагає вихованню такої якості, як ввічливість.
Розважальна функція полягає в створенні сприятливої атмосфери на уроці, перетворенні уроку в цікаву й незвичайну подію, захоплюючу пригоду, а часом і в казковий світ.
Комунікативна функція полягає в створенні атмосфери іншомовного спілкування, об'єднанні колективу учнів, встановленні нових емоційно-комунікативних відносин, заснованих на спілкуванні іноземною мовою.
Релаксаційна функція — зняття емоційної напруги, викликаного навантаженням на нервову систему при інтенсивному навчанні іноземній мові.
Психологічна функція полягає у формуванні навичок підготовки свого фізіологічного стану для більш ефективної діяльності, а також перебудови психіки для засвоєння більших обсягів інформації. Тут же варто відзначити, що здійснюється психологічний тренінг і психокорекція різних проявів особистості, здійснюваних в ігрових моделях, які можуть бути наближені до життєвих ситуацій (у цьому випадку мова може йти про рольову гру).
Розвиваюча функція спрямована на гармонійний розвиток особистісних якостей для активізації резервних можливостей особистості [2,c.15].
Отже, про навчальні можливості використання ігрового методу відомо давно. Багато вчених, що займаються методикою навчання іноземним мовам, справедливо звертали увагу на ефективність використання ігрового методу. Це пояснюється тим, що в грі проявляються особливо повно, а часом і зненацька здатності будь-якої людини, а дитини особливо .
1.3.Різні підходи щодо класифікації лексичних ігор.
В методичній літературі існує велика кількість видів і різновидів ігор, які можуть бути використані на уроках англійської мови. Такі автори, як І.С. Рязанова [9], О.Ю.Савченко [10], В.Ф.Толстова [13], І.А.Данилович [3] та інші створили цілі системи і класифікації ігор. Одна з найповніших класифікацій належить І.С.Рязановій. У своїй статті „Навчання англійській мові дітей молодшого шкільного віку” . Вона підкреслює, що ігрова діяльність є провідною для дітей молодшого віку і що гра – природній стан малюків. Вона виділяє наступні ігрові моменти:
1) рухливі ігри (до них відносяться зарядка з командами, гра в тварин, „кішки-мишки”, ігри на увагу);
2) вірші і пісні, які супроводжуються рухами;
3) ігри—змагання (діти поділяються на команди і виконують різні завдання);
4) ігри з м’ячем (питання-відповідь, переклад слів і речень з української на англійську і навпаки);
5) настільні ігри (лото, доміно, малювання);
6) діалоги з героями книг англійських та американських авторів (Вінні-Пуха, Мері Попінс, Білосніжка та семеро гномів, Мауглі, Том Сойер);
7) рольові ігри („У лікаря”, „В магазині”).
В цих іграх одночасно використовується і нова лексика і необхідні граматичні структури і крім того, позитивною рисою цих ігор є їх комунікативна спрямованість [9,c.15].
Ще одна класифікація видів ігор належить В.Ф.Толстовій [13]. Її класифікація співпадає з класифікацією , яка запропонована І.С.Рязановою [11], так як вона також виділяє такі види ігор, як рухливі ігри, рольові ігри. Автор підкреслює необхідність використання рухливих ігор, так як рухлива гра створює сприятливий ґрунт для розвитку рухливої активності дітей, укріплення їх здоров’я, сприяє вирішенню певних навчально-виховних задач, в тому числі і по навчанню іноземної мови. Рухливі ігри організовуються за певними правилами, згідно яких діти діють, спілкуються.
Використання музично-дидактичних ігор допомагає в роботі над фонетикою іноземної мови, розширює діапазон мовної практики. Приклад музично-дидактичної гри – The Family(гра-пісенька з пальцями). This is my father. This is my mother. This is my sister. This is my brother. This is me (I am very small).[13,c.49]
В.Ф.Толстова підкреслює, що рухлива гра створює сприятливий ґрунт для розвитку рухливої активності дітей, укріплення їх здоров’я, сприяє вирішенню певних навчально-виховних задач [13,c.47].
Гра—драматизація, на англійській мові дає можливість дітям засвоїти необхідні слова і вирази, відпрацювати інтонацію, дозволяє розвинути образну, виразну мову дитини. Автор пропонує такі ігри—драматизації як „Три ведмедя”, „Червона шапочка”, „Попелюшка”[13,c.47].
В своїй статті О.Ю.Савченко підкреслює, що ігри можуть не носити чисто лексичний або граматичний характер. До таких ігор автор відносить „Calendar”, „Days of the Week” [13,c.39].
Гра «Calendar».
В класі розвішені цифри від 1 до 7. Сім учнів отримують карточки з днями тижня. Задача дітей стати під потрібною цифрою.
Учасник: Monday is the second day of the week.
Вчитель: Is it right?Is it wrong?
Учні: It is wrong.
Гра «Days of the week».
Один учень говорить іншому: Let’s meet on Sunday.Учень стає перед потрібною цифрою. Це означає, що зустріч відбулась.
Автор підкреслює, що навчальні ігри допомагають зробити процес навчання іноземній мові цікавим і творчим. Вони дають можливість створити атмосферу захопленості у дітей і знімають стомленість. В будь-який вид діяльності на уроці іноземної мови можна внести елементи гри і тоді навіть найнудніше заняття набуває захоплену форму [13,c.41].
З усіх вище перерахованих класифікацій видів ігор найбільш науково-обґрунтованою є наступна класифікація І.А,Данилович [3,c.14].
Автор пропонує класифікацію на основі 8 критеріїв:
- Ціль гри — для формування мовленнєвих навичок (лексичних, граматичних, вимовних, орфографічних, графічних) і вмінь (аудіювання, монологічної мови, діалогічної мови, читання, письма, перекладу);
- По рівню комунікативності — комунікативні ігрові вправи, умовно-комунікативні, некомунікативні;
- По спрямованості на отримання або видачу інформації — рецептивні, репродуктивні і продуктивні ігрові вправи;
- По рівню управління діями учасників — з повним управлінням, частковим управлінням, з мінімальним управлінням;
- По наявності рольового компонента — з рольовим компонентом і без рольового компонента;
- По присутності елемента змагання — з і без елементу змагання;
- Враховуючи рухливість — рухливі і статичні;
- По використанню предметів — ігрові вправи з використанням предметів і без них.
Приклад1:
Ігрові вправи з комплексу для формування лексичних навичок.
Завдання : Let’s play a game. I’ll explain to you how to play it. Stand in a line in front of me. I’ll name a member of a family. If you have got such a relative step forward; if he hasn’t, stand still. If you make a mistake step backward. The pupil, who will come up to me first is the winner.
Вчитель: a cousin, a brother, a father…
Це ігрові вправи для формування лексичних навичок , не комунікативна, рецептивна, з повним керуванням мовленнєвими діями учнів, без рольового компонента, з елементом змагання на особисту першість, рухлива, без предметів [3,c.15].
Приклад2:
Ігорові вправи з комплексу для розвитку лексичних навичок.
Завдання: Children, I’ve got a letter today. It’s from Bobby, his father and his mother, his grandmother, his baby sister, his brother and their pet Rex live in New York. In his letter Bobby is feeling you about his flat. Listen to the first part of the letter carefully. Look at the plan of his flat. There’s a mistake in it. Try and find the mistake. Who will be the first?
Це ігрові вправи для розвитку лексичних умінь, комунікативна, рецептивна, з частковим керуванням мовленнєвими діями учнів, з елементом змагання, статична, без предметів [3,c.15]
Приклад3:
Ігрові вправи з комплексу, для формування репродуктивних навичок говоріння.
Завдання : Alice and Willie haven’t met Ann. They want us to describe the girl to them. The poem will help us.
Зразок виконання :
T: One, two, my eyes are blue
Cl: One, two, her eyes are blue
T: Three, four, as my pinafore
Cl: Three, four, as her pinafore
Це ігрові вправи для формування лексичних навичок , з новим керуванням мовленнєвими діями учнів, з рольовим компонентом, без елемента змагання, статична, без предметів [3,c.16].
Розділ 2. Застосування лексичних ігор у 5 класі
2.1.Доцільність використання ігор у 5 класі.
Під час проведення мною експериментальної частини роботи. Постало питання про доцільність використання гри в процесі навчання іноземної мови у 5 класі. Розглянувши та проаналізувавши наукову та методичну літературу, я прийшла до такої точки зору, що викладачі та методисти розглядають гру, як основний прийом для розширення словникового запасу і, як мало неєдиний шлях до формування навичок усного мовлення у 5 класі.
Відомо, що тривалий час педагоги вважали дидактичні ігри основною формою навчання у 5 класі . Психологами встановлено, що за допомогою використання ігор насамперед розвивається уява, увага й образне мислення дітей. Крім того, розвиток уяви є дуже важливим сам по собі, адже без нього неможлива навіть найпростіша людська діяльність [2,c.10].
Великий вплив здійснює гра на розвиток у дітей здатності взаємодіяти з іншими людьми. Відтворюючи у грі взаємини дорослих, дитина освоює правила і способи спілкування, здобуває досвід взаєморозуміння, учиться пояснювати свої дії і наміри, координувати їх з іншими дітьми.
Треба зазначити що, оволодіння формами усного іншомовного спілкування можливо тільки в рольових іграх, але успішність гри залежить від рівня і старанності її підготовки, правильності організації, регулярності застосування даного прийому навчання і, звичайно, від майстерності вчителя і його відданості своїй справі.
Однак, ефективність раціонального застосування навчально-ігрової діяльності значною мірою залежить і від урахування психологічних передумов її використання у навчальному процесі. А відтак, доцільно розглянути вікові особливості молодших школярів, які ґрунтуються на наукових дослідженнях вітчизняних і зарубіжних вчених, а також з’ясувати можливості дидактичної гри для розвитку психіки учнів у 5 класі.
За свідченнями окремих науковців, навчальна діяльність у 5 класі набуває специфічного змісту, що зумовлено особливостями формування та розвитку пізнавальних інтересів учнів, емоційно-вольової та мотиваційної сфер, своєрідним характером діяльності та мовлення, особливостями поведінки (Л.К. Балацька, М.Е. Боцманова, М.С. Вашуленко, Д.Б. Ельконін, Т.В. Косма, Г.О. Люблинська, О.Я. Савченко, О.В. Скрипченко та інші). Вчені, які досліджували питання періодизації дитинства, виділяють молодших школярів у окремий клас на тій підставі, що на цьому віковому етапі розвитку особистості навчальна діяльність стає [15,c.105].
У 5 класі продовжують формуватись навчальні навички та вміння, що свідчить про розвиток психологічного та інтелектуального розвитку особистості. Навіть схематичний погляд на учнів 5-го класу дозволяє зробити висновки про унікальність цього етапу навчання. Підвищена чутливість, довірливе ставлення до авторитету вчителя, вразливість, висока реактивність у рухах, спрямованість на навколишній світ, наслідувальність у діях, швидка втомлюваність – ці та деякі інші ознаки є характерними для учнів , що починають активно займатись навчальною діяльністю.[16,c.45]
На даному етапі розвитку особистості, гра сприймається як цікаве, яскраве, необхідне для її життєдіяльності заняття і чим старше школяр, тим більше він відчуває що розвиває і виховує значення гри. [17,c.98]
Набутий мною досвід показує, що без ігрових дій закріплення в пам'яті учня 5-го класу іноземної лексики відбувається менш ефективно і вимагає надмірної розумової напруги, що небажано. Гра, введена в навчальний процес на заняттях з іноземної мови у 5 класі, як один із прийомів навчання,повинна бути цікавою, нескладної і жвавою, сприяти накопиченню нового мовного матеріалу і закріплення раніше отриманих знань. Слід враховувати, що ігровий процес у цьому віці набагато полегшує процес навчальний; більше того, вміло розроблена гра невіддільна від навчання.
Таким чином підбиваючи підсумки розділу 2.1. мого дослідження, ґрунтуючись на вище сказане можна стверджувати, що гра як засіб навчання у 5 класі гарантує позитивний емоційний стан, підвищує працездатність і зацікавленість учнів, на відміну від монотонного виконання певних завдань, що призводить до напівсонної обстановці в класі.
2.2.Відбір лексичних ігор для 5 класу
Мною було проведено дослідження про використання лексичних ігор у 5 класі засвоєння лексичного матеріалу учнями 5 класу. Дослідження проведено в період проходження педагогічної практики 23 січня по 3 березня 2012 року. База проходження практики — Калинівська ЗОШ. У 5 класі навчається 4 чоловіки. Вік дітей 10-11 років. У цей період особливе місце відводиться грі. Специфіка ж предмета «іноземна мова» має на увазі поєднання цих двох складових з метою успішного оволодіння мовою.
Під час проведення уроків у 5 класі я підбирала ігри з використанням лексики за темою « Travelling ».
Основними підтемами даної теми були: ‘’Kinds of travelling’’, ‘’Travelling by plane’’, ‘’Travelling by train’’, ‘’London Transport’’ , ‘’What kind of travelling would you chose?’’, ‘’Orientation in the City’’, ‘’ The Best Holidays’’, ‘’Travelling’’.
Своє дослідження я проводила в три етапи. На початковому етапі я спланувала своє дослідження,визначила за допомогою підручника лексичні одиниці та підібрала до них лексичні ігри. Другий етап — проведення експерименту. На третьому етапі я зробила відповідні висновки.
Відповідно до гіпотези, якщо при навчанні лексиці на уроках англійської мови використовувати ігри, як прийом оволодіння усним мовленням, то процес оволодіння лексичними навичками буде ефективніше. Я поставила педагогічний експеримент, але спрощений, так як у школі всього один 5 клас, і немає великих можливостей для проведення повного експерименту. Я проводила уроки з використанням лексичних ігор. Список слів для вивчення був досить великий. Я використовувала вільний вид лексичних ігор: самі учні повинні вирішити, які слова їм використовувати з даної лексики, як буде розвиватися дію. Учні отримували обставина спілкування або розігрували окремий епізод. Називалася приблизна тема діалогу, а потім учні складали діалог з використанням нової лексики з опорою на пропозиції.
Слід зазначити що при доборі лексичних ігор для учнів 5 класу слід враховувати,що лексичні ігри повинні переслідувати наступні цілі:
- тренувати учнів у вживанні лексики в ситуаціях, наближених до природної обстановці;
- активізувати мовленнєву діяльність учнів;
- розвивати мовну реакцію учнів;
- познайомити учнів з сполучуваністю слів.
У відібраних мною лексичних іграх виховувалась свідома дисципліна, працьовитість, взаємодопомога, активність , готовність включатися в різні види діяльності, самостійність, уміння відстояти свою точку зору, проявити ініціативу, знайти оптимальне рішення в певних умовах.
Найважливіше при підборі ігор для учнів 5 класу треба врахувати те,що одна і та ж гра може бути використана на різних етапах уроку. Однак, все залежить від конкретних умов роботи вчителя. Варто тільки пам'ятати, що при всій привабливості та ефективності ігор необхідно дотримуватися «відчуття міри», інакше вони втомлять учнів і втратять свіжість емоційного впливу.
Отже підсумовуючи все вище сказане потрібно зазначити, що при підборі лексичних ігор для 5 класу слід враховувати різноманітні прийоми навчання, котрі сприяють закріпленню мовних явищ в пам'яті, створенню більш стійких зорових і слухових образів, підтримці інтересу і активності учнів.
2.3.Практичне використання різних видів лексичних ігор під час проведення уроків англійської мови у 5 класі
На уроках англійської мови у 5 класі я проводила експеримент. З застосуванням таких лексичних ігор.
Приклад № 1.
На дошці перед грою записується лексика:
People can travel by plane .
But I like to travel by ship.
And I like to travel by train.
My Dad travels by feet.(і т.д.)
Всі учні і вчитель стають в коло. В руках у вчителя м’яч. Вчитель пояснює дітям правила гри:
Teacher: Your task is: to catch the ball, and to say one sentence about traveling. Then all the others will repeat it and you can throw the ball.
Після трьох уроків, на яких була проведена ця гра, дітям був даний тест, на якому був лексичний матеріал. Результати тесту показали, що матеріал дітьми засвоєний.Крім того, для повторення цього матеріалу на уроках я проводила гру з м’ячем.
Приклад № 2.
На плакаті написані ряд речень, наприклад:
It is in the bus station.
It is in the port.
It is on the river.
It is in the airport.
It is in the train station.
People always buy it before the trip. тощо.
Учням роздаються картки з окремими словами (bus, ship, boat, plane, train). Вони повинні приколоти картки поряд з відповідними реченнями.
Приклад № 3.
Вчитель пише у центрі дошки ‘’Kinds of traveling’’, показує учням малюнок з видом подорожі озвучує його та приліплює на дошку. Учні повторюють за вчителем та вдома складають свою таблицю з такими видами транспорту, котрі використовував вчитель.
Приклад №4 «Guess the Means of Transport».
Вчитель повинен приготувати картки з зображенням виду транспорту. Один з учнів вибирає певний вид транспорту, й описує його, не називаючи його. Інші учні повинні вгадати, про що йдеться. Учень, який вгадав, стає ведучим.
Приклад № 5 «Find the Right Place ».
Учні отримують картки з планом міста, які не повинні показувати один одному. Завдання учнів з’ясувати, де знаходиться об’єкт , не позначений на плані співрозмовника. Учні повинні використовувати ключові слова котрі зазначені у картках.
Приклад №6 «The Shout In The Circle».
Викликати учня в коло і попросити назвати швидко всі види транспорту котрі він знає дуже швидко. Якщо учень замовкає, або запинається в круг заходить інший учень.
На основі представлених мною лексичних ігор. Я зробила висновок,що різноманітність лексичних ігор котрі я використала на уроках у 5 класі. Сприяли покращенню засвоєння лексики, використанню нових лексичних одиниць у іншомовному мовленню. Ігри стимулювали дітей до праці на уроці, до запам’ятовування лексичних одиниць. А їх різноманітність робить вивчення англійської мови більш насиченим та цікавим для учнів.
Висновки
Завдання педагога полягає в тому, щоб знайти максимум педагогічних ситуацій, у яких може бути реалізоване прагнення дитини до активної пізнавальної діяльності. Педагог повинен постійно удосконалювати процес навчання, що дозволяє дітям ефективно і якісно засвоювати програмний матеріал. Тому так важливо використовувати лексичні ігри на уроках.
Використання лексичних ігор допомагає спілкуванню, сприяє передачі накопиченого досвіду, одержанню нових знань, правильній оцінці вчинків, розвитку комунікативних навичок людини, її сприйняття, пам'яті, мислення, уяви, емоцій, таких рис, як колективізм, активність, дисциплінованість, спостережливість, уважність. Крім того, що лексичні ігри мають величезну методичну цінність, вони дуже цікаві як учителю, так і учню.
Як уже було зазначено, більшість учнів оцінюють лексичні ігри позитивно, вбачаючи в них велику практичну користь, що доводиться результатами досліджень.
Та, безперечно, лексичні ігри мають крім переваг й недоліки. Одним із яких є « примітивізація » мовлення учнів, збільшення кількості помилок. Та дані недоліки можна усунути такими шляхами: високим рівнем підготовки до проведення лексичної гри, правильною організацією лексичної гри, регулярністю застосування даного прийому навчання, і звичайно, майстерністю вчителя та його відданістю своїй справі.
Є кілька особливих причин щодо використання таких ігор:
- Досвід, який можна отримати завдяки лексичній грі. За допомогою такої гри в учнів ефективно розвиваються навички мовлення.
- Лексичні ігри дають учням можливість потрапляти в такі ситуації, в яких від них вимагається використовувати і розвивати ті форми мови, які необхідні для покращення суспільних взаємовідносин, але які так часто не беруться до уваги нашими програмами по вивченню іноземної мови.
- Лексичні ігри додають багатьом сором’язливим учням впевненості у собі.
- Лексична гра – це одна із складових частин комунікативних прийомів.
Таким чином, лексичні ігри додають навчальному спілкуванню комунікативну спрямованість, зміцнюють мотивацію вивчення іноземної мови і значно підвищує якість оволодіння ім.
Лексичні ігри — могутній фактор психологічної адаптації дитини в новому мовному просторі, що може вирішити проблему природного ненасильницького впровадження іноземної мови у світ дитини.
Список використаних джерел
- Бєляєв Б. В. Психологічна характеристика усного мовлення іноземною мовою / / Методична мозайка . — № 8 . — 2006.
- Виготський Л.С. Гра і її роль у психологічному розвитку дитини / / Питання психології. — № 6. — 1966. — с. 5-16.
- Данилович І.А. Система ігрових вправ у підручнику « English Through Communication» для 5-го класу середньої школи // Іноземні мови у школі . — 1995. — №2. —с.14-18
- Ельконін Д.Б. Психологія ігри. —М.: Педагогіка, 1978р.
- Конишева А. В. Ігровий метод у навчанні іноземної мови . — СПб.: КАРО, Мн.: Видавництво «Чотири чверті», 2006р.
- Ніколаєва С. Ю. Методика навчання іноземних мов у середніх навчальних закладах. – К.: Ленвіт, 1999. - 320 с.
- Равинський В.К. Ігри як засіб навчання / / Іноземні мови в школі.—№1.— 1980.
- Размал О.С. «Роль гри у формуванні особистості школяра»//Радянська педагогіка; 1982.—№9.
- Рязанова І.С. «Навчання англійської мови дітей молодшого шкільного віку» Іноземна мова у школі. – 1992. —№1
- Савченко О.Ю. Игры на уроках английского языка // Иностранные языки в школе . —1992. —№2. —с.39-41
- Смирнов А. А. Избранные психологические труды. – М.: Педагогика, 1987; 600.
- Стронин М.Ф. – Обучающие игры на уроке английского языка. – М.:1981. – 112 с.
- Толстова В.Ф. Игры на английском языке для дошкольников // Иностранные языки в школе . —1992. — № 5-6. —с.47-52
- Ушинский К.Д. 1998; — 460с.
- Щукина Г.И. Педагогические проблемы формирования познавательных интересов / Г.И. Щукина. – М.: Педагогика, 1988. – 208 с.
- Эльконин Д. Б. Избранные психологические труды: Проблемы возрастной и педагогической психологии / Д.И. Фельдштейн (ред.). – М. : Изд-во Междунар. пед. академии, 1995. – 224с.
- Эльконин Д.Б. Возрастные возможности усвоения знаний / Д.Б. Эльконин. – М.: Просвещение, 1966. – 442 с.
| 